Непокора та невиконання наказу

Непокора — це відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу.

Невиконання наказу відрізняється тим, що тут відсутні відкрита заява про небажання виконувати наказ і демонстративні дії, що свідчать про явне небажання підлеглого коритися наказу начальника.

Обов’язковою умовою злочину, передбаченого ст. 403 ККУ, є настання через невиконання наказу тяжких наслідків. У непокори такої умови немає.

Відмова від виконання наказу може вважатися законною лише якщо відданий явно злочинний наказ (злочинність такого наказу повинна бути очевидною і не викликати сумнівів).

Військовослужбовець має право звернутися до командира з проханням уточнити наказ. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов’язаний доповісти командирові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові, а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов’язаний доповісти вищезазначеним особам негайно. При цьому обов’язково зазначте, що ви НЕ відмовляється виконувати наказ та проходити військову службу.