• ПІБ військовослужбовця;

• дату народження;

• копію паспорта;

• контактні дані ТЦК та СП, з якого військовий мобілізувався;

• назву та номер військової частини чи підрозділу проходження служби.

• контактні дані місця постійної дислокації військової частини;

• посаду та звання військовослужбовця;

• військово-облікову спеціальність (якщо відомо);

• індивідуальний податковий номер;

• номер військового квитка чи тимчасового військового квитка (скан-копію);

• ПІБ та контакти колег по службі, безпосереднього командира (та/або заступника командира підрозділу по психологічній підтримці персоналу (у разі його наявності у підрозділі)

• телефон гарячої лінії частини (служби супроводу в/ч), бригади та угруповання (корпусу).

Ця пільга надається за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців не перевищує 3-х прожиткових мінімумів.

Для початку необхідно звернутися до осіб, які проходять службу разом з вашим родичем. Також можна звернутися до його безпосереднього командира та медиків підрозділу, які ймовірно можуть знати, до якого медичного закладу був евакуйований військовослужбовець у разі поранення. 

Ви можете звернутись до ТЦК та СП, щоб вони сформували запит на військову частину щодо розшуку у разі втрати зв’язку з військовослужбовцем.

Крім цього, наразі у кожній бригаді діють служби супроводу та гарячі лінії, до яких можна звертатись з метою отримання інформації щодо свого родича.

Якщо ви не маєте цих контактів чи вони не володіють такою інформацію, тоді потрібно звертатися до цих органів.

1) Національне інформаційне бюро (для звернень щодо військовополонених або військових, місцезнаходження яких невідоме) гаряча лінія цілодобово ‒ 1648; +38 044 287 81 65; електронна пошта: info@nib.gov.ua адреса: вул. Є. Коновальця 36-Б літ. А2, м. Київ, 01133

2) Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими: адреса – м.Київ, вул.Спаська, 37, 02000 (приймання за попереднім записом телефоном 0 800 300 529)

 ‒ телефон Уповноваженого; електронна пошта для звернень: pgmia@mvs.gov.ua.

4) Центральне агентство розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста Заяву можна подати онлайн:

Українською https://familylinks.icrc.org/form/uru-webform-ua

Російською https://familylinks.icrc.org/form/uru-webform-ru

Англійською https://familylinks.icrc.org/form/uru-webform-en

Офіс: вул. Велика Васильківська, 6, корпус О, Київ 01004, Україна (понеділок- п’ятниця, 9:00 до 18:00).

Електронна адреса: KYI_tracing_services@icrc.org

Телефон: 0 800 300 155; +41 22  730 36 00.

5) Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при СБУ: Телефон для дзвінків: (044) 321-11-21, +38 (098) 321-11-21

Телефон для повідомлень у Viber, WhatsApp, Telegram: +38 (067) 650-83-32

Електронна адреса: united_center@ssu.gov.ua. 

адреса: 01601, м. Київ-1, вул. Володимирська, 33

6) Звернутися до поліції з заявою щодо безвісти зниклих громадян, їхнього викрадення або потрапляння у полон.

7) Гаряча лінія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

телефон: 0 800-50-17-20, 044-299-74-08;

електронні пошти – hotline@ombudsman.gov.ua (для електронних звернень та адвокатських запитів)

zapyt@ombudsman.gov.ua (для подання запитів на інформацію)

Важливо: Варто звернутися в усі з перелічених органів, оскільки, як правило, органи не взаємодіють між собою та можуть мати різну інформацію.

Трапляються ситуації, коли військовослужбовець не може самостійно звернутися з рапортом до командира, щоб захистити свої права, отримати допомогу чи навіть звільнитися. Військовослужбовець може бути непритомним або просто перебувати у зоні бойових дій, звідки не мати змоги звернутися з офіційним рапортом до командира.

У такому разі близький родич (батьки чи дружина/чоловік) може звернутися до частини з заявою, описати всі обставини, висловити вимоги/прохання, які стосуються військовослужбовця, та, додавши документи, які підтверджують ці обставини, відправити заяву поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення на частину військовослужбовця. Таку ж заяву варто відправити до Міноборони електронною чи звичайною поштою.

Аліменти з військовослужбовців утримуються з усіх видів грошового забезпечення, додаткової винагороди та інших виплат, окрім тих, що не мають постійного характеру.

Суму аліментів, які потрібно відраховувати дитині з додаткової винагороди, визначає суд. Сума, яка стягується з заробітку військовослужбовця, не повинна перевищувати 50%.

За наявності кількох дітей розмір аліментів пропорційно розділяється між ними. 

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено за рішенням суду за позовом платника у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я та в інших випадках.

• виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;

• виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

• необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з-поміж осіб з інвалідністю І чи II групи;

• необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з-поміж осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей (кисті), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів 

• необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;

• необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

• військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю;

• військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною;

• дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

• військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

• перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

• якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

• якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно надано звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року).

Детальніше можете ознайомитись за цим посиланням: https://navigator.pryncyp.org/serviceman/dismissal

Звільнитися під час воєнного стану за станом здоровʼя можливо на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби чи про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (тимчасова непридатність). 

Також за станом здоров’я можна звільнитись у зв’язку із наявністю будь-якої групи інвалідності.

Для звільнення особа повинна написати рапорт на імʼя безпосереднього командира з проханням звільнити її за станом здоровʼя. У рапорті потрібно вказати посилання на відповідну норму в Законі  України “Про військовий обов'язок і військову службу”, яка передбачає звільнення за станом здоровʼя:

для контрактників - пп. “б” пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”

До рапорту долучити висновок (постанову) ВЛК або один із документів, що підтверджує наявність встановленої групи інвалідності (якщо звільнення відбувається у зв’язку із наявністю групи інвалідності).

Детальніше можете ознайомитись за цим посиланням: https://navigator.pryncyp.org/serviceman/dismissal

Під час воєнного стану військовослужбовцям може надаватися відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів + час, необхідного для проїзду. 

1) укладення шлюбу — до 10 календарних днів;

2) тяжкий стан здоров'я або смерть кровно рідних або по шлюбу:

а) дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець, – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

б) інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

3) пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю військовослужбовця або осіб, зазначених у підпункті 2 цього пункту, — тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

4) в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї необхідна, за рішенням командира (начальника) військової частини - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад. Така відпустка може надаватися один раз протягом календарного року.

Рішення про надання такої відпустки приймає командир частини. Подача рапорту з документами, які підтверджують сімейні обставини, не гарантує надання такої відпустки, оскільки командир має право відмовити у її наданні.

Військового можуть перевести за наявністю сімейних обставин та з інших поважних причин на особисте прохання відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 82 Положення за рапортом військовослужбовця, поданим за підпорядкуванням.

Сімейними обставинами та іншими поважними причинами для переміщення військовослужбовця можуть бути:

До членів сім’ї військовослужбовця належать особи, які внесені в особову справу військовослужбовця.

Крім рапорту військовослужбовця, підставами для прийняття рішення щодо його переміщення за сімейними обставинами чи з інших поважних причин є постанова (висновки) військово-лікарської та лікарсько-консультативної комісій, документи, що підтверджують наявність і вік дітей, наявність житла тощо.

Окрім цього, шанси на переведення суттєво підвищить відношення з частини, куди бажає перевестися військовий, що свідчитиме про її готовність прийняти військовослужбовця.

Зауважимо, що рішення про переведення приймається вищим командуванням і подача рапорту з таким проханням не гарантує його виконання.

Переведення за станом здоров'я можливе на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони. Це вказано у п. 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ. 

У висновку ВЛК мають бути обовʼязково вказані рекомендації з приводу того, які види служби та роботи протипоказані військовослужбовцю залежно від його стану здоровʼя.

У такому разі на підставі цього висновку ВЛК з вказаними рекомендаціями особа може написати рапорт на переведення, попередньо взявши відношення з частини, куди вона бажає перевестися. До рапорту на переведення потрібно долучити відношення та висновок ВЛК.

Переведення військових, які отримали висновок ВЛК про придатність до підрозділів забезпечення можливе у середині підрозділу чи своєї в/ч (на небойову посаду), до іншої в/ч (тилової) або ж до військових частин НГУ чи навпаки (з в/ч НГУ до в/ч ЗСУ). 

Детальніше можна ознайомитись за посиланням

Військовослужбовці, визнані тимчасово непридатними з повторним переоглядом через 6-12 місяців, під час воєнного стану мають право на звільнення з військової служби. 

Піти у відпустку за станом здоровʼя чи поїхати додому військовослужбовці не можуть, оскільки це можливо лише за рекомендацією ВЛК, яка має бути зазначена у висновку. Якщо такої рекомендації щодо відпустки немає, командир самостійно надати її не може.

Також до звільнення з служби таких військових можуть вивести у розпорядження (поза штат) та залишають в розташуванні частині на весь період. 

Важливо. Такі військовослужбовці не повинні виконувати службові обовʼязки, які не відповідають їхньому стану здоровʼя згідно з висновком ВЛК.

Військовослужбовців виводять у розпорядження для того, щоб звільнити їхню посаду та призначити на місце пораненого нову особу. Інакше місце у штаті буде зайняте, проте обовʼязки фактично виконуватися не будуть.

Виплати для тимчасово непридатних та обмежено придатних (придатних до підрозділів забезпечення) військових після поранень, які були виведені поза штат, становлять 20 100 грн/міс.

Так, такі особи підлягають призову по мобілізації. Виняток становлять родичі загиблих та тих, хто зник безвісти. У такому разі близькі родичі матимуть право на віддетермінування від мобілізації. До близьких родичів у цьому випадку належать чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра.

Перш за все варто звернутись до вищого за підпорядкуванням (прямого) командира. Подайте письмовий рапорт, у якому зазначте обставини та те, що безпосередній командир не вирішив або ігнорував вирішення (порушив право) питання. Такий рапорт можна подати особисто або надіслати Укрпоштою на ім’я командира рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Військовий може звернутись на гарячу лінію Міністерства оборони України за телефоном 15-12;

Крім цього, можливо звернутись до Головного управління захисту прав військовослужбовців МОУ зі зверненням на електронну адресу: mpd@mod.gov.ua

Запланований старт роботи офісу Військового омбудсмана, після чого можна буде звертатися до цього органу.

• Командування Медичних сил Збройних Сил України — (044) 230-73-64;

• Гаряча лінія Уповноваженого з прав людини - 0 800-50-17-20; 044-253-75-89

• Гаряча лінія Департаменту фінансів Міноборони з питань грошового забезпечення та соціальних виплат — (044) 271-35-59

• Військова служба правопорядку

• Головне управління захисту прав військовослужбовців МОУ

• Військовий омбудсман

• Державне бюро розслідувань ДБР (у разі вчинення злочину щодо військовослужбовця)

• До вищого командування (Оперативне командування, Генштаб, Міністерство оборони)