Де відбувається лікування

У прифронтовому госпіталі вам надається медична допомога, тут також оглянуть вас для оцінки ступеня важкості поранення. Залежно від результатів цієї оцінки, ухвалюється рішення про місце подальшого лікування — або на базі поточного прифронтового госпіталю, у разі, якщо поранення не потребують складного комплексного лікування, або на базі стаціонарного медичного закладу, куди надають направлення і евакуюють надалі.

У разі, якщо є рішення про лікування на базі прифронтового госпіталю і відсутні показання до евакуації на наступні етапи медичної допомоги, військовослужбовця (поліцейського) звільняють від виконання службових обовʼязків на 6 днів (для НГУ та НПУ), та на 3 дні для ДПСУ.

Після завершення цього терміну вас повторно оглянуть, після чого ви або завершуєте лікування та повертається до виконання службових обовʼязків, або продовжуєте лікування, і відповідно подовжується термін звільнення від виконання службових обовʼязків.

Надалі повторно оглянути вас можуть ще один раз: якщо лікування не було успішним — вас скерують на лікування до стаціонарного закладу.

Після прибуття до стаціонарного медичного закладу вас оформлюють, надають медичну допомогу та оцінюють важкість та специфіку поранень.

Якщо поточний заклад не має достатньої медичної бази або необхідних профільних спеціалістів для лікування виявлених поранень — вас виписують, надають виписний епікриз та направлення в інший медичний заклад. Процес переведення з одного стаціонарного медичного закладу в інший може повторюватись декілька разів.

Після того як стаціонарний медичний заклад остаточно приймає пораненого, починається повноцінний лікувальний процес, впродовж якого формується необхідна медична документація. Проте прийняття на лікування не є гарантією того, що потреба у переведенні в інший медичний заклад не виникне знову.

Медичний огляд на ВЛК для визначення ступеня придатності відбувається лише після закінчення стаціонарного лікування.

Направлення на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовця здійснюється за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря – черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби та черговому військової частини. 

Поліцейському спеціалізована медична допомога надається відповідно до медичних показань за направленням лікаря з надання первинної медичної допомоги або лікаря закладу охорони здоров’я, що забезпечує надання спеціалізованої медичної допомоги.